Він мріяв про власний дім та щасливу сім’ю у ньому і, тяжко працюючи, зводив будинок. Але війна не дала ні дня у ньому пожити…
Володимир Коваленко народився у Рожищі у 1985 році. Був старшим серед трьох братів.
Закінчив Топільненську загальноосвітню школу.
Згодом Володимира Коваленка призвали на строкову службу, яку проходив у Дніпропетровську.
Коли повернувся додому змужнілим та виваженим чоловіком, працевлаштувався на підприємство ТМ «Торчин», де пропрацював чотирнадцять років.
У Торчині й знайшов свою долю – дружину Анну.
Аби втілити в життя мрію про власний будинок, став їздити на заробітки за кордон. Працював у Польщі і на початку 2022-го.
Повернувся у рідне Рожище на 60-річний ювілей тата Олександра Михайловича, а тут – війна.
Володимир Коваленко записався в місцеву територіальну оборону. Першим на захист України призвали молодшого брата Володимира Коваленка Олександра, а у квітні 2022-го наш земляк став на захист України у складі 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
Після недовготривалої військової підготовки Володимир Коваленко потрапив на Донецький напрямок.
При виконанні одного із бойових завдань старшого солдата номера обслуги 3-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Володимира Коваленка контузило. Після отримання медичної допомоги за короткий час захисник повернувся на бойову позицію до побратимів.
Новою точкою концентрації зусиль росіян стала в той час траса Сєвєродонецьк – Бахмут, де бої велися цілодобово. Найбільш «гарячою» точкою на межі Донеччини та Луганщини виявилося село Берестове Соледарської громади. Бійці 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого впевнено тримали оборону, знищуючи ворога, але втрат уникнути не вдалося.
19 липня 2022 року життя старшого солдата мотопіхотного батальйону Володимира Коваленка обірвалося у результаті ворожого обстрілу.
24 липня 37-річного захисника України поховали на Алеї слави у рідному місті Рожище.
1 травня 2023 року Президент Володимир Зеленський підписав указ (№ 257/2023) про нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня старшого солдата Коваленка Володимира Олександровича (посмертно).
Державної нагороди захисник України удостоєний за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.
Вічна шана і світла пам’ять Героєві! Слава Україні!